горбку над Бугом, з своїм трьохнавним, трьохабсидним заложенням, промовляє до нас формами дуже старої україно-візантійської традиції.
Згадана повище церква Пречистої стояла біля неї а обі були обведені спільним муром і обі разом творили може комплекс монастирських забудовань.
Коли її збудовано? Невідомо. Напевне на пізні ще XVI в. а може ще раніще. Посвячена вона памяти перенесення мощів св. Миколи з Мир Ликії до Бару, а що цього свята нема в православному календарі, то навело це декого на думку, що побудовано її на прикінці XVI віку в звязку з унією, а може й для її поширення. Це можливе, але й не виключена старша дата, за якою промовлялаб середньовічна конструкція мурів й „немодна“ вже у нас, в XVI віці, архитектоніка.
12 листопада 1669 р. митрополит Колєнда, повертаючи з коронації Михайла Корибута Вишневецького, відбутої в Кракові, прислав св. миколаївській церкві ікону св. Миколи, що збереглася в великому вівтарі до нині. Свідчилоби це про факт, що в тому часі належала наша церква до уніятів, тоді, як, по словам традиції, православні ходили до церкви Пречистої. Чи, одначе, моглоб це діятися на одному ґрунті, в нутрі спільних цвитарних мурів можна сильно сумніватися…
