вого населення в користь непрошених зайдів. Козаки Хмельницького і місцеві повстанці знищили Буськ до щенту, не полишили каміня на каміні і з того часу паде значіння Буська як міста з маґдебурським правом, яке тепер стає іграшкою в руках королівських старостів.
З памятників старовини Буська звернемо увагу в першу чергу на доісторичні. Поблизу монастиря Францішканок найдено камяний молоток; половину такого ж молотка найдено на ерекціональному полі під гостинцем. На парохіяльному полі найдено пять кремяних ножів, над Солотвиною — кремяне долотце, над ставом коло двора — глиняне начиння і пацьорки; порфірні пацьорки найдено і в Середньому місті. На Довгій стороні найдено численні відломки камяного знаряддя, деинде знову — чотири камяні кулі. Усі ті нахідки зібрані місцевим парохом о. Е Петрушевичем, зберігаються в музею Наук. Тов. Шевченка у Львові і свідчать з усею вимовністю наочних свідків, що історія Буська починається на довго перед тим, заки Давид Ігоревич віднайшов тут лєґендарний, василіянський монастир.
З княжих часів нашого міста збереглася єдина традиція і останки, необслідуваних зрештою валів, яких частина сягає в українську добу Буська. В 1864 р. найдено в Буську стару українську монету. Після замку не осталося ні сліду. На його місці на Волянах стоїть нині українська дочерна церква св. Онуфрія. Не осталось сліду й по другому замкові, що стояв у межиріччу Полтви и Буга. З церков давнього Буська
