Сторінка:Голубець М. Белз – Буськ – Звенигород (1927).djvu/15

Ця сторінка вичитана
БУСЬК.
 

Містечко Буськ, у повіті Камінка Струмилова, втиснуте від південного заходу в ставище, перерізане ріками — Полтвою, Бугом, Солотвиною, Рокитною та Молдавою, слушно прозване „Галицькою Венецією“, хоч би ради тих трьох з горою десятків мостів, що уможливлюють комунікацію на його просторі. Впрочім, це зовсім не завидна комунікація, особливо весною й в осени, коли липка бузецька земля розкисне до того, що пара сильних коней не в спромозі перетягти крізь місто… порожнього воза.

Само місто складається з Середнього, Нового Міста та Яблонова, а довкола нього розкинулися передмістя: Липобоки від сходу й полудня над Солотвиною та Бугом, Довга Сторона від північного сходу над Солотвиною, Воляни на півночі над Рокитною з присілком Остапківці, Підзамче від заходу по той бік Полтви та теж за Полтвою від півдня — Німецький бік. - Населення Буська в останніх роках досягає 10.000, з чого Українців коло 2000, за те Жидів