Потоцький, краківський воєвода в 1697 p. Ha удержання монастиря призначив він 6000 зол., забезпечених на добрах Боратин і Острів. Вінування монастиря поширив холмський владика Йосип Левицький, житомирський підчаший Адам Залевський та ґрафиня Катерина Домбчанська з Сокаля. Белзькі міщане наділили монастир землями — Княгівщина и Терлеччина.
Після белзького замку залишився ледве слід у формі каплички „на замочку“ й останки валів, що його колись окружали. Подомініканський, тепер парохіяльний костел, заснований по традиції князем Земовитом в 1394 р. був дуже щедро вивінуваний. Костел, що може походить 3 XV в. носить на собі сліди пізніших перебудов і крім камяного вівтаря й великої старої пресвітерії не має в собі нічого інтересного.
По дорозі з ринку на „Замочок“ стоїть невеличкий, шестикутний будинок, покритий шатровою кришею. Над входом до нього герб „Равіч“ і дата 1606 з моноґрамою А. Z. Р. В. В середині велика саля, освітлена високо уміщеними вікнами. Загально звуть цей будинок „аріянським собором“, хоч цей будинок служив колись на склад земських актів. Тепер у ньому склад муки.
Цінним памятником белзької архитектури є жидівська біжниця, побудована в XVII в. на зразок жовківської.
3 Белза виводить традиція славну на всю Польщу ікону Ченстохівської Богородиці. Після одних цю „крульову корони польської мав дарувати візантійський цісар Никифор
