Сторінка:Голубець Микола. Теребовля (Львів, 1927).djvu/20

Цю сторінку схвалено
 
III.


Сірі й безбарвні роки австрійської влади в Теребовельщині сколихнула в 1809 р. польська рухавка, звязана з рухами „союзника“ Польщі… Наполєона; Йосиф Понятовскі, як ґенерал француської армії вступив тоді в Галичину, випираючи відтіля слабу австрійську залогу. В Теребовельщині оперував тоді польський повстанчий відділ Стшиґовского, який примусив австрійського ґенерала Пікінґа до здачі під Винявкою. Не довго одначе тішилися Поляки дешевими побідами. Силою віденського мира з дня 14-го жовтня 1809 року відступлено Тернопільщину разом з Теребовлею Росії, яка правила тут аж до віденського конґресу 1815 р. В тому році вернулася назад австрійська влада.

Сто літ „Австрії“ поза будовою касарень і насаджуванням „Ц. К.“ порядків не записалися нічим гідним в історії Теребовлі, поки не прийшла світова війна, російська окупація, а там поворот до Австрії.

В 1918 р. на мурах старої княжої столиці замаяли синьо-жовті прапори і здавалося, що для Теребовлі вернули давно уже забуті часи князя Василька Ростиславича.

Та не так склалося, як ждалося.