даров-увати, викох-увати; цар-ювати, во-ювати, танцювати, корол-ювати і т. д.
3. В 2 особі одн. пишемо -еш, -єш, коли 3 ос. мн. кінчається на -уть, ють, і -иш, -їш, коли в З ос. -ать, -ять: 1) буд-еш — буд-уть, пиш-еш — пищ-уть, тягн-еш — тягн-уть; чита-єш — чита-ють, блука-єш — блука-ють, ши-єш — ши-ють і т. д. 2) держ-иш — держ-ать, ход-иш — ход-ять, блищ-иш — блищ-ать; сто-їш — сто-ять і т. д.
Це -е(є) або -и(ї) пишемо і в инших особах (в З одн., 1 і 2 мн.): 1) буд-е, буд-емо, буд-ете; пиш-е, пиш-емо, пиш-ете; 2) ход-ить, ход-имо, ход-ите; сто-їть, сто-їмо, сто-їте і т. д.
4. В 3 ос. одн. і мн. пишемо -ть: біжить, кричить, болить, біжать, кричать, болять і т. д.
5. Знак м'якчення -ь після т пишемо в дієсловах також і перед ся: сміється, ховається, боїться, здається; сміються, бояться, здадуться і т. д.
6. Кінцівка 3 ос. одн. -ть заховалася в дієсловах з пнем теперішнього часу на -и, -ї, а в инших -ть зникло, цеб-то кінцівка З ос. одн. -ть заховалася в дієсловах, що мають в 2 ос. оди. -иш (-єш), а в тих що мають в 2 ос. одн. -еш, (-єщ), -ть зникло: а) ходи-ть, носи-ть, грими-ть, боли-ть, кричи-ть; стої-ть і т. д. б) везе, несе, стереже, буде, пише, тягне, щиє, коле, знає, кохає, воює і т. д.
7. У причасниках пишемо одно н: схований, закоханий, зроблений, голений, печений і т. д.
8. Заіменник ся при дієсловах пишемо вкупі з ними: боюся, здається, грається, сміються, сховалася, розійшлися і т. д. Коли-ж ся стоїть перед дієсловом, або коли між ним і ся є якесь ще
204
