Також не подвоюється приголосний звук у речівниках середн. р. на -я, коли перед цим приголосним стоїть теж приголосний звук: щастя, листя, пересердя, підзамчя, в щасті і т. д.
2) в ор. одн. речівників жіночого р., як: міддю, маззю, сіллю, тінню, податтю, ніччю (див. ст. 197), але матір'ю (р не подвоюється).
3) подвоєне н, цеб-то нн, пишемо в тих прикметниках, речівниках та прислівниках, які походять од пнів, що кінчаються на -н: сон-ний, осін-ній, старовин-ний; письмен-ник, баштан-ник, повин-ність; сон-но.
Увага. У причасниках завжди пишемо одно н: зроблений, сказаний, закоханий, спечений, подаро́ваний, вигорюваний і т. д.
4) подвоєне н пишемо завжди в закінченні -е́нний, яке вживаємо в збільшених формах прикметників: страше́нний, здорове́нний, силе́нний, числе́нний, старе́нний і т. д.
5) подвоєне ч, тоб-то чч, пишемо в такик словах, як: козаччина, гайдамаччина, хмельниччина, туреччина, Козелеччина, Кролеваччина.
1. У давальному відмінкові однини речівників чолов. р. пишемо -ові, -еві, -єві (а не -ови, -еви, -єви): братові, учневі, раєві.
193
