Сторінка:Голоскевич Г. Український правописний словничок (1922).djvu/185

Ця сторінка вичитана
Щав Щок
Щ.


Щавель, -влю.
Щасливий, -а, -е.
Щасний, -а, -е.
Щастя, -тя.
Ще присл. Ще-ще.
Ще-б; ще-б пак.
Щебати, -баю, -єш.
Щебетання, -ння.
Щебетати, -бечу, -чеш.
Щебетливий, -а, -е.
Щебетушечка.-ки.
Щедрик, -ка,
Щедрівка, -ки.
Щедрість, -рости.
Щедрувати, -рую, -єш.
Ще-ж.
Ще й.
Щелепа, -пи.
Щеня, -няти.
Щепа, -пи.
Щепити, -плю, -пиш.
Щепій, -ія.
Щетина, -ни.
Щетинник, -ка.
Щиглик, -ка.
Щипавка, -ки.
Щипати, -паю, -єш.
Щирий, -а, -е.
Щирісіньхий, -а, -е.
Щирість, -ости.

Щілина, -ни.
Щільний, -а, -е.
Щільник, -ка.
Щільно.
Щітка, -ки.
Щіточка, -ки.
Що заім.; чого, чому і т. д.
Що у прислівниках пишемо через розділку: що-дня, що-ранку, що-літа і т. д.
Що зл.
Що-б заім. Я не знаю, що-б було зо мною. (Коц).
Щоб, щоби зл. Старий заховавсь в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова розмахав, щоб люде не чули, бо то Боже слово… (Щевч.).
Що-будь заім.
Що-вечір присл.
Що-вечора присл.
Що-години присл.
Що-день присл.
Щоденний, -а, -е.
Щоденник, -ка.
Що-дня присл.
Що-ж заім.
Щока, -ки.

171