стояв на варті, мусив подати знак, щоб мовчали, і Тарас почав уже побоюватись за свою безпеку, — але згадавши, що євреї і не можуть інакше розмовляти, як на вулиці, і що їхньої мови сам демон не зрозуміє, він заспокоївся.
Хвилин через дві євреї всі разом увійшли в його кімнату. Мардохай приступив до Тараса, поплескав його по плечу і сказав: — Коли ми та бог схочемо зробити, то вже буде так, як треба.
Тарас подивився на цього Соломона, якого ще й не було на свічі, і запалився деякою надією. Справді, вигляд його міг викликати якесь довір'я: верхня губа в нього була просто страховище. Товщина її безперечно збільшилася від сторонніх причин. У бороді в цього Соломога було тільки п'ятнадцять волосин, та й то на лівому боці. На обличчі в Соломона було стільки знаків від побоїв, здобутих за удалість, що він безперечно давно й лік загубив їм і звик вважати їх за родимі плями.
Мардохай вийшов разом з товаришами, повними подиву з його мудрості. Бульба зостався сам. Він був у дивному, небувалому стані: уперше в житті він відчував неспокій. Душа його була мов у пропасниці. Він не
