його почувся наче захват. — Ви все на світі можете зробити, викопаєте хоч з дна морського, і приказка давно вже каже, що жид самого себе вкраде, коли тільки схоче вкрасти. Визволіть мені мого Остапа! Дайте нагоду втекти йому з диявольських рук. Ось я цьому чоловікові обіцяв дванадцять тисяч червінців — я додам іще дванадцять. Всі, які в мене є, дорогі кубки та закопане в землі золото, хату й останню одежину продам і укладу з вами контракт на все життя, з тим, щоб усе, що здобуду на війні, ділити з вами пополам.
— Ой, не можна, ласкавий пане! не можна! — сказав, зітхнувши, Янкель.
— Ні, не можна! — сказав другий єврей.
Усі три євреї глянули один на одного.
— А спробувати, — сказав третій, боязко поглядаючи на тих двох. — Може, бог дасть.
Усі три євреї заговорили по-німецькому. Бульба, як не наставляв свого вуха, нічого не міг відгадати. Він тільки чув часто вимовлюване слово „Мардохай“ і більш нічого.
— Слухай, пане! — сказав Янкель: — треба порадитись з таким чоловіком, якого ще ніколи на світі не бувало. Уй, уй! то такий мудрий, як Соломон, і коли він нічого не
