цегли й каміння. Пан нехай ляже на дні воза, а верх я закладу цеглою. Пан здоровий і міцний з вигляду, то йому нічого, коли буде важкенько; а я зроблю у возі зісподу дірочку, щоб годувати пана.
— Роби, як хочеш, тільки вези.
І через годину віз з цеглою виїхав з Умані, запряжений двома шкапами. На одній з них сидів високий Янкель і довгі кучеряві пейсики його маяли по вітру спід єврейського яломка кожного разу, як він підскакував на коні, довгий, як верста, поставлена при дорозі.
В той час, коли відбувалася описувана подія, на прикордонних місцях не було ще ніяких митних чиновників та об'їжджих, цієї страшної грози промітних людей, і тому всяк міг везти, що йому хотілося. Коли ж хто робив трус та ревізію, то робив це здебільшого задля своєї втіхи, особливо, якщо на возі були принадні для ока речі, і якщо його власна рука мала добру вагу і силу. Але цегла не знаходила охочих і в'їхала без перешкоди в головну міську браму. Бульба в своїй тісній
