зброя в дорогих оправах, за які дорого приплачувались пани, і багато було всякого іншого убрання. Спереду чваньковито стояв у червоній, золотом прибраній, шапці буджанівський полковник. Дебелий був полковник, од усіх вищий і товщий, і широкий дорогий кунтуш ледве сходився на ньому. По другий бік, майже повз бокову браму, стояв другий полковник, невеличкий чоловік, весь висохлий; але маленькі бистрі очі його жваво дивилися спід густо нарослих брів, і повертався він швидко на всі боки, показуючи моторно тонкою, сухою рукою своєю та віддаючи накази; видно було, що, не вважаючи на мале тіло своє, він добре знав військову науку. Недалеко від нього стояв хорунжий, довгий-довгий, з густими вусами, і, здавалося, не бракувало йому краски на лиці: любив пан міцні меди й добрий бенкет. І багато було видно за ними всякої шляхти, що озброїлася, хто на свої червінці, хто на королівську казну, хто на єврейські гроші, заставивши все, що тільки знайшлося в дідівських замках. Чимало було і всяких сенаторських нахлібників, яких брали з собою сенатори на обіди для почоту і які крали з столу та з буфетів срібні кубки і
Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/123
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9C._%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%281937%29.djvu/page123-1024px-%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9C._%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%281937%29.djvu.jpg)