Сторінка:Гоголь М. Тарас Бульба (1937).djvu/114

— Слухайте ж, панове! — говорив далі кошовий: — брати фортецю, видиратися й підкопувати, як роблять іноземні німецькі майстрі, — хай їм враг прикинеться! і негоже і не козацьке діло. А як видно з того, що є, то ворог увійшов до міста не з великим запасом: возів щось небагато було з ним; народ у місті голодний тож усе поїсть одним духом, та й коням сіна… вже я не знаю, хіба з неба кине їм на вила який їхній святий… тільки ж про це ще бог знає; а ксьондзи їхні на самі слова митці. Чи за тим, чи за іншим, а вже вони вийдуть з міста. Поділяйся ж на три гурти і ставай на три дороги перед трьома брамами. Перед головною брамою п'ять куренів, перед іншими по три курені. Дядьківський та Корсунський курінь на засідку! Полковник Тарас з полком на засідку! Титарівській і Тимошівський курінь на запас з правого боку обозу! Щербинівський та Стебликівський верхній — з лівого боку! Та виходьте з лави, молодці, котрі на слово гостріші, зачіпати ворога. У ляха вдача пустоголова, лайки не стерпить, і, може, сьогодні ще усі вони вийдуть з брам. Курінні отамани, переглянь кожен курінь свій: у кого недостача, додай останками Переяславського. Переглянь усе