Ця сторінка вичитана
Підождїть же, прийде час — дізнаєтесь ви, що то є наша православна віра!
А вже вогонь підняв ся вгору, захопив його ноги, обіймаючи полумянем усе дерево… Та хиба є на світї такі вогнї, муки і така сила, щоб перемогла козацьку душу!
Немала ріка Днїстер, багато на нїй заторк, густого очерету, мілини та глибоких місць; блищить склом вода, по якій лунає дзвінкий клекіт лебедїв, і пишний гоголь бистро несеть ся по нїй, і безлїч куликів, червонодзьобих турухтанів і всякого иншого птаства в очеретах і на побережі. Козаки швидко плили вузкими двостеренними човнами, разом гребли веслами, обережно минули мілину, полохаючи птаство, і розмовляли про свого отамана.
КІНЕЦЬ.
