і рота роззявив і руки витягнув уперед, бажав би вискочити всїм на голови, щоб звідтіля побачити виднїйше. З юрби вузеньких, невеличких і звичайних голов висовував свою товсту пику різник, який стежив за всею процедурою як знавець, байдужно перекидаючись словами з оружейником, якого називав кумом, бо в свята напивав ся з ним в однім шинку. Одні розмовляли палко, другі навіть бились об заклад; але найбільше було таких, що на весь світ божий і на все, що дїєть ся на світї, дивлять ся, колупаючи пальцем у носї. На передї, біля самих усачів, що складали мійську ґвардию, стояв у війсковім убранню молодий шляхтич, чи може тільки здавав ся шляхтичем, який надїв на себе рішучо все, що тільки мав, так що дома осталась тільки подерта сорочка та старі чоботи. Два ланцюжки, один поверх другого, висїли в нього на шиї з якимсь дукачем. Він стояв з коханою своєю Юзею і без упину оглядав ся, щоб хто не заваляв її шовкового вбрання. Він їй пояснив усе так, що вже нїчого не можна було більше додати.
— Ось отсе, серденько Юзисю, — толкував він — весь народ, що ви тут бачите, прийшов на те, щоб подивитись, як будуть карати смертю злочинцїв. А ось той, серденько, що ви бачите, держить сокиру й инші струменти, то кат і він буде їх карати. І як почне їх колесу-
