вольній волї! Не погибає нї одно велике дїло, не поляже і не згине козацька слава! Буде, буде кобзарь з сивою довгою бородою, а може й молодий душею, та білоголовий, співати про них свої могутні думи. І піде про них слава по всьому світу, і все, що тільки народить ся по них, буде згадувати їх: бо далеко розносить ся могутнє слово, немов той гучний голос мідяного дзвона, в який майстер налив чимало дорогого чистого срібла, щоб далеко розносив ся той голос по полях, по хатах і палатах, скликаючи рівно всїх до сьвятої молитви.
В містї нїхто й не довідав ся, що половина Запорожцїв виступила в погоню за Татарами. З маґистартської башти вартові замітили тільки, що частина возів потягнулась за лїс; але догадувались, що то козаки готували засїдку; те ж думав і француський інжинїр. А тим часом слова кошового справдились, і в містї показалась недостача харчів: по звичаю тодїшних часів військо не розчислило, скільки йому потрібно буде. Попробували зробити вилазку, але половину смільчаків тут таки козаки перебили, а половину прогнали в місто з нїчим. Жиди одначе скористувались вилазкою і пронюхали все: куди й чого пішли
