Та виходїть з рядів, панове молодцї, хто з вас острий на слово, подражнїть трохи ворога! У Ляха пустоголова вдача: лайки не витерпить, то може й нинї вони всї вийдуть з брами. Куріннї отамани, огляньте гарненько свої курінї, в кого недостача, поповніть останками переяславського. Перегляньте все на ново! Дати на прохміллє по чарцї горівки й по хлїбови на козака. Але правда, кождий ще від учорашнього ситий, бо нїгде правди дїти, понаїдались так, що я дивуюсь, як у ночі нїхто не луснув. Та от ще один приказ: коли хтонебудь, шинкарь, Жид, продасть козакови хоч один кухоль горівки, то я прибю йому на самім чолї свиняче вухо й повішу, як собаку, горі ногами! До працї ж братцї! До працї!
Так робив порядки кошовий, і всї поклонились йому в пояс і, не надїваючи шапок, подались до своїх возів; аж коли відійшли далеко, тогдї надїли шапки. Всї почали готуватись: пробували шаблї, насипали пороху з мішків у порохівницї, підкочували і ставили мажі, вибирали конї.
Ідучи до всого полку, Тарас думав і не міг додуматись, де дїв ся Андрій.
”Чи полонилиб його разом з иншими і звязали сонного? Але нї, не такий Андрій щоб живим піддав ся в полон”.
Між убитими козаками теж не було його видко. Задумав ся дуже Тарас і йшов по-
