Я сам хотїв розважати вас після того, та Кукубенко здогадавсь уперед.
— Добре сказав і кошовий! — почулось між рядами Запорожцїв.
— Добре слово! — сказали й другі.
І навіть сивочубі, що стояли мов сиві голуби, і ті кивнули головою й моргнувши сивим вусом, тихо промовили:
— Добре слово сказав!
— Слухайте ж, панове! — говорив кошовий далї, — брати кріпость, дратись і підкопуватись, як то роблять чужі, нїмецькі митцї — нехай їм хрін з такою роботою! — і не до речі і не козацьке дїло. А міркуючи по всьому, ворог прорвав ся в місто не дуже з великим запасом: маж було щось мало з ними. Люд у містї голодний, все поїсть у мить, та ще й сїна коням… се вже не знаю, а хиба з неба кине їм вилами якийнебудь їхнїй святий… Тільки про те Бог знає, а їхнї ксьондзи тільки на словах митцї. Чи за сим, чи за тим, а все вони вийдуть з міста. От ви й роздїляйтесь на три купи і ставайте на три дороги перед трьома брамами. Перед головною брамою пять курінїв, перед другими по три курінї. Дядьківський і корсунський курінь на засїдку! Полковник Тарас з полком на засїдку! Титарівський і тимошівський курінь на пімогу з правого боку табору! Щербинівський і стебликівський — верхнїй з лївого!
