(Городничий то середині немов стовп із розставленими руками і відкиненою взад головою. Праворуч: його жінка і дочка завмерли в руху до його всім тілом; за ними — почтмайстер як знак питання звернений до глядачів; за ним Лука Лукич — наївно переляканий; далі на краю сцени три пані. Гості збились в кут з насмішливим виразом лиця прямо до сім'ї городничого. Ліворуч городничого: Земляника, схиливши голову трохи на бік якби до чогось прислухувався; за ним суддя, розставивши руки і присівши мало не до землі, з виразом уст немов би хотів свиснути або сказати: „Не мала баба клопоту“. За ним Коробкин, повернувшися лицем до глядачів і прижмуривши одне око з їдким насміхом з городничого; за ним на самому краю сцени: Добчинський і Бобчинський із роззявленими ротами впилися в себе очима і розставили руки. Інші гості стоять просто мов стовпи. Майже півтора хвилини вся група стоїть непорушно.
