Кімната в домі городничого. Городничий, попечитель богоугодних інституцій, директор школи, пристав, лікарь і двоє квартальних.
Городн. Я запрохав вас, панове, для того, щоб сказати вам дуже неприємну новину: до нас їде ревизор.
Амос Фед. Як ревизор?
Арт. Пилип. Як ревизор?
Городн. Ревизор з Петербургу, інкогнито, та ще й з секретним дорученням.
Амос Фед. На тобі!
Артем. Пилип. От тобі й на! Не мала баба клопоту!
Лука Лук. Господи Боже мій! Та ще й з секретним дорученням!
Городн. Я наче передчував: сьогодня мені всю ніч снились якісь такі два незвичайні пацюки. Єй, таких я ніколи не бачив. Чорні, надзвичайно величезні. Підійшли, понюхали й одійшли… От я Вам прочитаю листа, що я одібрав від Андрія Івановича Чмихова; ви його знаєте, Артеме Пилиповичу. Ось що він пише: „Любий мій друже, куме і добродію… (мимрить собі під ніс, швидко пробігаючи очима рядки) і оповістити тебе; ага, ось: спішу сповістити тебе, що приїхав чиновник з інструкціями обдивитись всю губернію, і
