Сторінка:Гоголь М. Ревизор (1918).pdf/35

Ця сторінка вичитана

Хлест. Дуже вам вдячний. Я теж не люблю людей двохличних. Прямо вам кажу, мені дуже подобається ваша одвертість і щирість, і я, признаюсь вам, нічого більше не потрібую, аби мені виявили поважання і приязнь, приязнь і поважання.

 
ЯВА 9.
(Ті-ж і служка з трактиру, за ним Йосип. Бобчинський визирає з дверей).

Служка. Зволили кликати?

Хлест. Так. Рахунок.

Служка. Я ж вчора приніс Вам другий рахунок.

Хлест. Я не повинен пам'ятати твоїх дурних рахунків. Кажи, скільки там всього слід?

Служка. Першого дня Ви пообідали, другого дня закусили сьомгою, а вже потім все чай пили в борг.

Хлест. Дурень. Почав тут вилічувать. Кажи — скільки всього слід?

Город. Та Ви не турбуйтесь: він підожде. (До служки) Геть з очей — тобі пришлють!

Хлест. (ховаючи гроші). І то правда.

(Служка виходить. Бобчинський виглядає з-за дверей).
 
ЯВА 10.
Городничий, Хлестаков і Добчинський.

Город. Може бажали-б обдивиться де-які місцеві інституції, примірно — богоугодні й инші.

Хлест. А чому ж ні.

Город. А потім подивитесь, як у нас ідуть діла… який лад…

Хлест. З великою охотою, залюбки. (Бобчинський вистромлює голову).