Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/91

Цю сторінку схвалено

Як же без капелюха? — ніяково! А невже, одначе ж, не можна без капелюха? А що, якби спробувати, а? Спробувати, чи що? (Стає на підвіконник і, сказавши: господи, благослови, стрибає на вулицю; за сценою крекче й охає.) Ох! Одначе ж високо! Ей, візник!

Голос візника. Подавати, чи що?

Голос Подкольосіна. На Канавку, біля Семьоновського мосту.

Голос візника. Та гривеник, без зайвого.

Голос Подкольосіна. Давай! Поганяй! (Чути торохтіння дрожок, що від'їжджають.)

 
Ява 22

Агафія Тихонівна (входить у вінчальному платті, несміливо й опустивши голову). І сама не знаю, що зо мною таке! Знов зробилося соромно, і я вся тремчу. Ах, коли б його хоч на хвилинку на цей час не було в кімнаті, коли б він чого-небудь вийшов! (Боязко оглядається.) Таде ж це він? — нікого нема. Куди ж він вийшов? (Відчиняє двері в прихожу і говорить туди.) Фьокло, куди пішов Іван Кузьмич?

Голос Фьокли. Та він там.

Агафія Тихонівна. Та де ж там?

Фьокла (входячи). Та він же тут сидів у кімнаті.

Агафія Тихонівна. Та нема його, ти ж бачиш.