Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/72

Цю сторінку схвалено

Кочкарьов. Нічого не треба, йдіть лише додому. Я вам сьогодні ж дам знати (випроваджує його). Еге, чорта з два, де ж пак! Що ж це таке, чого ж Подкольосін не йде? Це, одначе ж, дивно. Невже він досі поправляє своє стремінце? Чи не побігти за ним?

 
Ява 9
Кочкарьов, Агафія Тихонівна.

Агафія Тихонівна (оглядаючись). Що, пішли? нікого нема?

Кочкарьов. Пішли, пішли, нікого.

Агафія Тихонівна. Ах, коли б ви знали, як я вся тремтіла! Такого, справді, ще ніколи не бувало зо мною. Алеж тільки який страшний отой Яєчниця; який він, мабуть, тиран для дружини. Мені весь час отак і здається, що він зараз вернеться.

Кочкарьов. О, ні за що не вернеться. Я закладаю голову, якщо котрийсь з них двох носа тут покаже.

Агафія Тихонівна. А третій?

Кочкарьов. Який третій?

Жевакін (вистромляючи голову в двері). Смертельно хочеться знати, як вона буде висловлюватись про мене своїм ротиком… трояндочка отака!