Кочкарьов (Подкольосіну). Ти пам'ятай тільки кураж і більше нічого. (Оглядається й розкланюється з деяким подивом; про себе.) Оце, яка юрма народу! Це що значить? Чи не женихи часом? (Штовхає Фьоклу і говорить їй тихо.) З яких сторон назбирала ворон, — а?
Фьокла (нишком). Тут тобі ворон нема, все чесні люди.
Кочкарьов (їй). Гості то нелічені, каптани общипані.
Фьокла. Дивись наліт на свій політ, а й похвастати нічим: шапка за руб, а юшка без круп.
Кочкарьов. Не бійсь, у твоїх багачів по дірці в кишені. (Вголос.) Та що вона робить тепер? Адже ці двері, мабуть, до неї в спальню. (Підходить до дверей.)
Фьокла. Безсоромник, говориться тобі, ще одягається.
Кочкарьов. Ото клопіт! Що ж тут такого? Адже тільки подивлюся й більше нічого. (Дивиться крізь дірочку в замку.)
Жевакін. А дозвольте мені поцікавитись теж.
Яєчниця. Дозвольте глянути мені тільки один разочок.
Кочкарьов (продовжуючи дивитися). Та