Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/38

Цю сторінку схвалено

тінко, біжи швиденько одягнись. (Метушливо бігає по кімнаті; Дуняшка приносить скатерку; в дверях дзвонять.) Біжи, скажи: „зараз!“

Дуняшка гукає здалека: зараз!

Агафія Тихонівна. Тіточко, таж плаття не вигладжене.

Ярина Пантелеймонівна. Ах, господи милосердний, не погуби! Надінь інше.

Фьокла (вбігаючи). Що ж ви не йдете? Агафіє Тихонівно, швидше, матінко моя! (Чути дзвінок.) Ой лишенько, а він же все дожидається.

Ярина Пантелеймонівна. Дуняшко, введи його й проси почекати.

Дуняшка біжить у сіни і відчиняє двері. Чути голоси: Дома? — Дома, будь ласка, заходьте до покоїв. Усі з цікавістю силкуються роздивитися в дірочку в замку.

Агафія Тихонівна (скрикує). Ой, який товстий!

Фьокла. Іде, іде!

Всі біжать прожогом.
 
Ява 14
Іван Павлович Яєчниця, Дуняшка.

Дуняшка. Почекайте тут. (Виходить.)

Яєчниця. Гаразд, почекати почекаємо, коли б тільки не загаятись. Адже відлучився тільки на хвилинку з департаменту. Раптом здумає генерал: „А де екзекутор?“ — „Молоду пішов