Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/30

Цю сторінку схвалено

Подкольосін. Ну, годі, я їду — чого ж ти розкричався?

Кочкарьов. Їду! Звичайно, що ж інше робити, як не їхати! (Степанові.) Давай йому капелюх і шинель.

Подкольосін (у дверях). Такий, справді, чудний чоловік. З ним ніяк не можна водитися: вилає раптом ні за що, ні про що. Не розуміє ніякого поводження.

Кочкарьов. Та вже годі, тепер не лаю. (Обоє виходять.)

 
Ява 12
Кімната в будинку Агафії Тихонівни. Агафія Тихонівна розкладає карти, зза руки дивиться тітка Ярина Пантелеймонівна.

Агафія Тихонівна. Знов, тіточко, дорога! Інтересується якийсь бубновий король, сльози, любовний лист; з лівого боку трефовий виявляє велику прихильність, але якась лиходійка заважає.

Ярина Пантелеймонівна. А хто б, ти думала, був той трефовий король?

Агафія Тихонівна. Не знаю.

Ярина Пантелеймонівна. А я знаю, хто.

Агафія Тихонівна. А хто?

Ярина Пантелеймонівна. А хороший торговець, що по суконній лінії, Олексій Дмитрович Старіков.