Сторінка:Гоголь М. Одруження (1938).djvu/22

Цю сторінку схвалено

у дзеркало, де ти той сивий волос вигадала. Ей, Степан, принеси дзеркало. Або ні, стій, я піду сам. Оце ще, нехай бог боронить, це гірше, ніж віспа. (Вихолить у другу кімнату.)

 
Ява 9
Фьокла, Кочкарьов, вбігаючи.

Кочкарьов. Що Подкольосін?.. (Побачивши Фьоклу.) Ти чого тут? Ах, ти!.. Ну слухай, на якого чорта ти мене одружила?

Фьокла. А що ж тут поганого? Закону додержав.

Кочкарьов. Закону додержав! От велике диво — жінка! Без неї хіба я не міг обійтись?

Фьокла. Та ти ж сам причепивсь: одружи, бабусю, та й годі.

Кочкарьов. Ах ти лисиця стара!.. Ну, а тут чого? Невже Подкольосін хоче?..

Фьокла. А що ж? Бог благодать послав.

Кочкарьов. Ні? От мерзенний, аджеж мені нічого про це. Он який! Дивіться, будь ласка: нишком, а?

 
Ява 10
Ті ж. Подкольосін з дзеркалом у руках, в яке вдивляється дуже пильно.

Подкольосін. Де ж той сивий волос, що ти брешеш? Ніякого нема сивого волосу.

Кочкарьов (підкрадаючись ззаду, лякає його). Пуф!