Люд.Скажи міні — чи живеш ти і в китайських сторонах?
Мудр.Так, але там міні вже инше імья.
Люд.Та невже ж ти і в варварських краях буваєш?
Мудр.Що ти таке дурне співаєш?
Та ж без мене не може бути ні одної рисочки,
То як же ж міні не жити й між китайцями?
Де тільки є ніч і день, де літо й весна бувають —
Там я сама правлю все разом із своїм батьком.
Люд.А хто ж се твій батько?
Мудр.Пізнай мене, то пізнаєш і його.
Люд.А як же ти там поводишся з тими китайцями?
Мудр.Та так само, як і тут. Дивлюся хто мій — той і мій.
Люд.Але ж бо там самі тільки погибші живуть.
Мудр.Се сестра вам наплела, а люди там такі ж, як і тут.
Люд.А хіба ж у тебе єсть і сестра?
Мудр.Є сестра рідна, як ніч у дня.
Люд.І ото вона бреше завжди, хоч у родстві з тобою?
Мудр.Бувають же й від одного батька неоднакові діти.
Люд.Як же й зовуть?
Мудр.Їй сто імен. У росіян називається „безтолковщина“.
Люд.Чи є у неї роги?
Мудр.Дурню.
Люд.Може вона з бородою або в клобуці?
Мудр.Що ти мелеш? Вона і в тобі знайдеться.
Люд.Іди краще геть з моїх очей —
Тут родилися й виховувалися люди не так
Щоби слухати твоєї балаканини.
