Сторінка:Глитай абож Павук.pdf/29

Цю сторінку схвалено

Андрій. Серце моє переповнене крівавими слізьми!.. Все я тут покидаю: серце, душу, думки, надії і талан!. Тепер я біднійший від старця!

Олена (падає на коліна). Андріє, я хотілаб щоб заснули всі мої думки, в сльозах потонула душа, щоб заснуло моє серце, аж доки ти, мій коханий, не прилинеш голубоньком сизокрилим!.. Уста мої не зможуть вимовить мого горенька, слізоньками вмитого!…

Андрій (тулить її до серця). Людям добрим і чесним покидаю тебе, моя вірная, єдиная дружино!


Завіса.