Кафу. Олексій трохи знав Кафу, бо не що давно був там у неволі.
Тепер уже нема Кафи; правда, там, де вона була, і тепер стоїть місто, але зветься воно Ѳеодосія.
Багато на своєму довгому віку бачила Кафа, а вік її справді був довгий.
Ще років за 500 до Христового Різдва греки з Мілету осілися над чудовою морською сагою в теперішньому Криму. Побудували вони там цілий город і назвали його Ѳеодосією, то б то, даром божим. Через те так назвали, що дуже вони там багатіли. У теперішньому Криму жили тоді скифи — хлібороби. Вони багато пшениці сіяли, а греки в їх тую пшеницю вимінювали, та й добре з неї багатіли. Гарно жилося грекам у Ѳеодосії: побудували вони собі гарні будинки, театр збудували, закрасили вулиці та майдани чудовими статуями. А навкруги цвіла багата південна природа і в береги плескалося море.
Роскошуючи, прожили греки кільки сот років; а тоді насунули войовиті гунни і зруйнували Ѳеодосію.
Поминув час, і там, де цвіла пишна Ѳеодосія, побудувалося невеличке місто Кафа, та греків уже там не було. Жили там якийсь час наші предки поляне, жили й татари; і все тая Кафа була дуже мізерна. Та ось прибули туди нові люде — генуезці і забрали Кафу собі. Вони були купці і зробили вбогу Кафу торговим містом. І під час їхнього панування Кафа стала ще краща, ще пишніша, ніж була Ѳеодосія за греків. Генуезці побудували
