Пчулка бідна матку має
І оної послухає”.
Жалься, Боже, України,
Що не в купі має сини!
Єден живе із погани,
Кличе: „Сюда, Атамани!
Ідім Матки ратовати,
Не даймо єй погибати!”
Другий Ляхом за грош служить,
По Вкраїні і той тужить:
„Мати моя старенькая!
Чом ти велми слабенькая?
Розно тебе розшарпали,
Гди аж по Дніпр Туркам дали.
Все то фортель, щоб слабіла
І аж вкінець сил не міла!”
Третій Москві тож голдує
І єй вірне услугує.
Той на Матку нарікає,
І недолю проклинає:
„Ліпше було не родити,
