Ця сторінка вичитана
— 53 —
Що в сні мені десь чорт самий приснився,
І втік від мене пудель мій?
КАБІНЕТ, (робітня).
Фавст, через хвильку Мефістофель.
Фавст: Хто там? Будь ласка! Знов хтось носа тиче?
Мефістофель: Це я.
Фавст: Будь ласка!
Мефістофель: Нас прохають тричі.
Фавст: Та прошу ж бо!
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/66}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Мефістофель (входить): Отсе то так!
Ми поладнаємо з тобою!
І тут розстанемся з журбою.
Поглянь, не жвавий я юнак?
В одінні золотом обшитім.
Червоний плащ під оксамитом.
Перо звисає на брилі,
