Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/66

Ця сторінка вичитана
— 53 —

Що в сні мені десь чорт самий приснився,
І втік від мене пудель мій?


КАБІНЕТ, (робітня).
Фавст, через хвильку Мефістофель.

Фавст: Хто там? Будь ласка! Знов хтось носа тиче?
Мефістофель: Це я.
Фавст: Будь ласка!
Мефістофель: Нас прохають тричі.
Фавст: Та прошу ж бо!

 Мефістофель (входить): Отсе то так!
Ми поладнаємо з тобою!
І тут розстанемся з журбою.
Поглянь, не жвавий я юнак?
В одінні золотом обшитім.
Червоний плащ під оксамитом.
Перо звисає на брилі,