Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/60

— 47 —

І зуби вишкірив, і очі звів.
Він прискає огнем з очей своїх.
О, ти б руках моїх!
Для роду бісового лона
Я маю ключик Соломона.
 Духи (в коридорі): В неволю дістався один!
Лишіться тут, не йдіть за ним!
У путах лис старий
Сидить коло дверий.
І в грудях дух запер.
Ну, злітайтеся навколо.
Лиш уважно! Тут є коло!
Гляньте, вирвався тепер.
Треба рятувати,
Не дамо пропадати!
Він нераз і сам
Помагав чимало нам.
 Фавст: Для першого початку я йому
Прокльоном чотирьох почну:
 Салямандра хай тліє,
 Ундіна хай вється,
 Сільфіда змарніє.
 Домовик зігнеться.
Хто розуміє
Сили стихії,
Чари їх,
Прикмети всіх.
Той буде править
Духами навіть.
 Огнем покрийся,
 Салямандро!
 З шумом в хвилях розлийся
 Ундіно!
 Метеором світи,
 Сільфідо!
 Пільгу домашнім давай, '
 Incubus, incubus, виходи!
 І швидко кінчай!
Нічого з чотирьох немає в нім;
Його я словом не вразив своїм.
Лежить спокійно, підняв пащеку.
І легковажить небезпеку.
Ти ще глузуєш?
Зараз почуєш! (бере хрест).
 Може ти з аду,
 Виродок чаду?
 Знак цей, то сила,