Ідеаліст: Тепер фантазія моя
Буяє небесами;
Коли це все таке, як я,
То дурень я так само.
Реаліст: Єство є мукою для нас,
Страждаємо душевно;
Я на ногах це в перший раз
Тримаюся непевно.
Супернатураліст: Оце вдоволення моє,
З чортами враз радіти; —
Бо як чорт, то певне є
І добрі духи в світі.
Скептик: За блудним огником ідуть
До скарбів цих, мов хмара,
І я якраз на місці тут,
Бо сумнів — чорту пара.
Капельмайстєр: Жабки в траві, мушки в горі
Прокляті діллєтанти!
І цвіркуни і комарі, —
Ви справді музиканти!
Зручні: Нас прозвали sans-souci,
Ми щастя скрізь знаходим,
Не вдержать ноги нас, то всі
Ми головами ходим.
Незручні: І нам попадались незгірші шматки.
Тепер надія в Бозі;
Пірвались наші чобітки,
А ми танцюєм босі.
Блудні огні: 3 болота ми прийшли до вас,
Бо ми в багні родитись,
А з вами за короткий час
Ґалянтними зробились.
Погаслий метеор: Колись я впав з небесних сфер,
А встать — не маю змоги.
Чи зможе хтось мене тепер
Поставити на ноги?
Массивні: Місця! місця! Там, де йдеш,
Пропало все зелене;
Духи йдуть, а духи теж
Незграбні мають члени
Пук: Не ступайте важко так,
Мов ті слони й верблюди;
Хай Пук, тоненький як червяк,
В цей день найтовщим буде!
Аріїл: Кому дала природа в дар
Духовні, легкі крила,
Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/141
Ця сторінка вичитана
— 128 —
