Сторінка:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf/36

ПОЛКОВНИК ДМИТРО ВІТОВСЬКИЙ.

(Поясненє до образка на правій сторонї.)

Полковник Дмитро Вітовський, був без сумнїву героєм, людиною активною, глибоко ідейною, скорий до посвяти, до самовизначеня. Уродив ся в Медусї, станїславівського повіту, як син убогого селянина, скінчив ґімназію в Станїславові, опісля був студентом прав у Львові, де брав живу участь у відомій демонстрациї 1 липня 1910 р., коли то згинув Адам Коцко. З початком війни Вітовський був орґанїзатором укр. Сїчових Стрільцїв, за часів австрийсько-російської війни — відзначив ся здобутєм Галича від Москалїв — де заткнув на ратуші синьо-жовтий прапор 1916 р. Опісля працював на Волинї серед українських селян, а в роцї 1918 стає на чолї укр. повстанцїв у Львові і здобуває Львів від Поляків. При твореню першого державного секретаріяту йому повірено секретарство воєнних справ де він виявив надзвичайний органїзаторський талан. Опісля Вітовський уступив з секретарства військових справ, а його місце зайняв штабовий полковник Курманович. Вітовського вислано до Парижа для заключеня польсько-українського переговорів. Він згинув, їдучи лїтаком постріленим польською пограничною сторожию на шлескій граници, 4 серпня 1919 р.