Невелика партія дійсних революціонерів (большевиків) змагалась з ними. На чолі її стояла людина, котра завжди непохитно обстоювала революцію, — і то соціялістичну революцію супроти будь яких хвилевих уступок. Отим-то він і обявився найздібнішим політиком, подібно до якого світовий пролєтаріят після Маркса ще не появляв. Та людина є Лєнін.
Як російський пролєтаріят є авангардом світового пролєтаріяту, так Лєнін є провідником того авангарду.
Тільки майбутні покоління, котрі будуть вільні від пристрастей і забобонів, та які знатимуть усі його діла і слова, будуть здатні порівняти його з сучасниками та його правдиво оцінувати. Але я переконаний, що він переріс геть вище за всіх инших провідників пролєтаріяту і що тільки його одного можна заслужно поставити поруч із Карлом Марксом. Коли Маркс перегнав його в теоретичнім знанню і діялєктичній проникливости, то Лєнін своїми ділами понад ним височіє.
Його тактика перед, протягом і після революції стоїть вище понад усе, що пролєтаріят коли-небудь доказав у царині політики.
І ми прихиляємось до нього, як ми колись прихилялись до Карла Маркса. Розум як і душа тої людини викликає в нас прихилля. Його простота, його щирість, його одвага і правдивість самого його єства, — от що є причиною нашого прихилля. Він провідник Російської Революції. Нехай буде він і провідником Світової Революції!
Большевики сказали, що робітники Росії не повинні побиватись за буржуазною революцією вкупі з буржуазією, земельними власниками та заможними селянами, але вони повинні роспочати свою пролєтарську революцію з допомогою бідного селянства.
Вони накреслили проґраму соціяльної революції, котрої головними точками були: вся влада робітникам, земля селянству й заключення миру.
Капіталісти, землевласники, багатирі селяне і реформісти провадили війну, доки Росія знову була не опинилась на краю провалля. Жадне домагання робітників і вбогого селянства не було вдоволено.
Оттоді незаможне селянство та цілий пролєтаріят одцуралися реформістів і соціял-патріотів і обєдналися під корогвами большевиків. Большевики зуміли правительство скинути й політичну владу захопити. А ту владу вони вжили, щоб покласти підвалину соціялізму.
