А понеже ці впевнення мають дуже поважне контр-революційне значіння, особливо з огляду на кількість і силу тих, хто їх проголошує, то це є обовязком кождого революціонера доводити, що вони є брехливі.
Та раніш, як показати практичність революції, ми мусимо згадати, що має статись.
Міліони й міліони робітників у капіталістичних державах, серед усіх капіталістичних націй та серед колоній будуть що року вироблювати нові лишки багацтва.
Ті маси багацтва будуть постійно зростати, а це буде що року збільшувати й додавати багацтва до старих капіталів.
Ще є досить на світі країн з малою людністю й великими природними джерелами, звідки можна витягати велетенські прибутки.
Нові капітали шукають цих полей експлуатації.
Оце причина імперіялізма.
Всі країни світа вже мають хазяїв.
Всю землю вже поділено.
Народи мусять битись за кращі місця.
Це причина імперіялістичних воєн.
На світі є три ґрупи капіталістичних держав, в котрих маса капіталів так високо зросла, що вони сваряться між собою по всіх закутинах світу за кращі прибутки.
Це Німеччина, Англія й Америка.
Міліони робітників в Англії, Німеччині і в Злучених Державих Америки протягом кількох років працювали так тяжко й з такою енерґією, що капіталісти в тих країнах заміряються монополіями приборкати цілий світ.
Ці три держави тепер дійсно змагаються за панування над цілим світом.
Не кажіть, що цей образ пересичений фарбами, що ніяка нація ані ґрупа націй ніколи не буде в стані опанувати світом. Бо природа капіталу є така, що він щораз то більше творить надвартостів, що він може випродукувати необмежну кількість лишків багацтв, — аби тільки міг здобувати все більше робітників, сирівців і машин. Тому кожда могутня капіталістична держава, кожда могутня капіталістична нація почуває, що, маючи багато підвладних країн і забезпечене істнування капітала, вони можуть мати й можливість і снагу завоювати світ.
