Познайомившись так несподівано з могутністю земної зброї, марсіяни відступили на свою попередню позицію на Горсельському полі, і, певно, через поспішність та бувши обтяжені останками свого товариша, що вони його несли з собою, вони зовсім не звернули уваги на такі випадкові й зайві жертви, як я та багато інших. В той час між ними й Лондоном, крім двадцятифунтових гармат, не було нічого, що могло б перешкодити їхньому наступові, і коли б вони були лишили свого товариша й погнали б далі на місто, то вони захопили б його скоріше, ніж звістки про їхній похід встигли б туди досягти. І цей їхній похід на Лондон був би такий наглий, жахний і повний руїни, що його можна було б хіба порівняти з землетрусом в Лісабоні років сто тому.
Але вони не хапалися.
Циліндер летів за циліндром; крізь міжплянетну просторінь через кожні двадцять чотири години підмога наспівала за підмогою. А тимчасом військова влада армії й фльоти напружувала завзяту енерґію, щоб зустріти свого ворога, надлюдську могутність якого вона тепер уже добре зрозуміла. Щохвилини нові гармати виїздили на позиції, аж поки, перед смерком, кожний кущик, кожний рядок пригородних дач на узбіччях холмів навколо Кінґстону й Річмонда не були обсаджені замаскованими чорними пащами гармат. А скрізь по спорожнілих, обгорілих
