В останні роки дев'ятнадцятого століття ніхто не хотів би повірити, що за людськими справами пильно й гостро стежили розуми, хоч і смертні, та вищі за розум людини; і той час, коли людство було заклопотане своїми інтересами, його досліджували й студіювали майже так докладно, як людина з мікроскопом у руках досліджує коротковічні створіння, що кишать і розплоджуються в краплині води. Задоволені й безмежно заклопотані своїми дрібницями, люди вешталися туди й сюди на цій кулі, непохитно певні своєї влади над Землею. Можливо, що інфузорія робить те саме під мікроскопом. Нікому не спливала в голові думка про старші Світи, як джерела небезпеки для людства, а коли хто думав, то відкидав всяку здогадку про життя на них, як неможливу чи неймовірну. Цікаво тепер пригадати деякі розумові звички тих далеких днів. В найкращім випадку люди Землі міркували, що на Марсі могли б також бути інші люди, — хоч, можливо, й нижчі за нас, що готові радо привітати місіонерську подорож до них земних людей. Та проте ніхто не гадав, щоб по той бік океану простору були розуми, які в порівнанні з нашими розумами є те, що наші
Сторінка:Герберт Джордж Веллс. Війна світів. 1929.pdf/6
Цю сторінку схвалено
КНИГА ПЕРША
ПРИХІД МАРСІЯН
I. НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ
