Мені лишається тільки пожаліти, що я, кінчаючи своє оповідання, не можу допомогти розв'язати багато питань, що так і лишилися нерозв'язані. Деякі місця моєї книги, безперечно, викличуть чимало критичних уваг. Моя спеціяльність — спекулятивна філософія. Всі мої знання порівняльної фізіології обмежуються двома-трьома прочитаними книжками; але Карверова гіпотеза про причину смерти марсіян, на мою думку, цілком правдива, і її можна вважати як за цілком доказану. На неї я й спираюся ввесь час у моєму оповіданні.
Все ж відомо, що ні в одному з усіх трупів марсіян не знайдено ніяких інших бактерій, крім відомих уже на Землі. Те, що марсіяни не ховали своїх мерців, а так само й ті безоглядні масові вбивства, які вони робили, не вважаючи ні на що, свідчать, крім того, про те, що вони зовсім не мали поняття про процеси гниття. Але про те, як правдоподібне здається таке пояснення, вважати його за остаточно доведене ніяк не можна.
Ми нічого не знаємо й про хемічний склад чорного диму, що ним марсіяни користувалися з таким жахним ефектом; незрозумілий лишився для нас і ґенератор теплового проміння. Після страшних катастроф в лябораторіях Ілінґу й Південного Кенсінґтону вчені хеміки не наважуються далі вести своїх дослідів у цьому напрямкові. Спектральна аналіза чорного порошку свідчить про наяв-
