Сторінка:Герберт Джордж Веллс. Війна світів. 1929.pdf/166

Цю сторінку схвалено

машина-робітник, що працювала в самій ямі в кутку, майже під нашою щілиною, так що її не видко було, — можна було б подумати, що вони зовсім покинули свій табір. Коли не брати на увагу маленького світла, що його давала машина-робітник, та подекуди білого світла від місяця, — яму огортала абсолютна темрява. Скрізь панувала тиша, яку порушувало тихе брязкотіння машини-робітника. Ніч була чудова, зоряна. Крім одної плянети, місяць, здавалося, сам панував на небі. Десь далеко гавкала собака. Ці знайомі звуки вернули мені розуміння дійсности, і я став прислухатися. Тоді я почув зовсім виразні вибухи, як від стрілянини з важких гармат, Я нарахував шість вистрілів, а потім, після довгої перерви, ще шість. А потім знов запанувала тиша.