вих укр. комуністів заволоділи Україною — то не тільки не думали про здійснення своїх шумних ґарантій, але в першій мірі викинули на смітник видушену українську цитрину, себ-то цілу українську комуністичну партію післали „в дураки“…
Як же блідо виглядають проблєматичні запевнення і вговорювання якогось там Карпатського під гаслом „Хай живе польська радянська республіка“! супроти ясних і недвозначних ґарантій справдішніх вождів комунізму під гаслом: „Хай живе вільна, незалежна радянська Україна!“
І коли дійсне життя показало, що всі ті свободолюбні гасла і ґарантії російських комуністичних провідників — це тільки один блюф, один великий обман, — то, здається мені, навіть між наймолодшими українськими комуністами не найдеться такого, щоб повірив у туманні, нічим нікого не обовязуючі вговорювання якогось Карпатського, що польська радянська республіка принесе рай і спасіння для Східної Галичини. А твердити немов за гасло „совєтська Польща“ готові боротися українські революційні маси Східної Галичини — це вже таке безглуздя, що в то не повірить ніколи навіть сам автор тої чудної видумки. Навпаки! Не знайдеться чесного нормально-думаючого Украінця під сонцем, щоб згодився віддати Східну Галичину в ярмо якої небудь
