собі уявити, що то діється при транспортах підводами, де немає тих всіх охорон та сторожів…
Характеристичний епізод большевицької моралі подає „Славбюро“:
— Совєтськими продовольчими інституціями разом з продналогом збіралися жертви на користь голодних Поволжа. Українське населення віднеслося дуже співчуваюче, радо даючи що могло зі словами: „Нема що балакати — як треба, то треба“. Але хутко виявилося, що продовольственники, зібравши жертви, продавали їх спекулянтам або міняли за самогонку.
Для тамошніх відносин — це природне і самозрозуміле і навпаки булоб дуже дивно, колиб всі зібрані жертви дійшли до рук тих, для яких вони збиралися,
Такоюж самою моралю перейняте і большевицьке т. зв. судівництво. Як відомо, головною основою юстиції є рівне право для всіх. І так є всюди, тільки не в большевицькому царстві. Тут окреме право для комуністичних патриціїв а окреме для прочих плебеїв-некомуністів. Міродайними тут звичайно клявзулі: „в виду пролетарского происхождения“ або: „в виду больших заслуг для комунизма“. Напр. докажуть звичайному плебеєві крадіж або хабарництво на кілька тисяч, то його розстріляють, —
