Цю сторінку схвалено
ГЕНШЛЕВА.
Хто-ж говорив про се?
ВАЛЬТЕР
злобно.
Я не говорив нїчого. Боже мене борони! Ти переговорила би мене! З тобою трудна справа. До побачена. Оставайте здорові!
ГЕНШЕЛЬ.
Йди здоров! — А поклони ся там гарно своїй жінцї, розумієш?
ВАЛЬТЕР
вже з надвору.
Добре! Добраніч! Я не забуду.
Відходить.
ГЕНШЕЛЬ.
Ну? Не зробив я може добре?
ГЕНШЛЕВА.
Що скажу тепер людям?
ГЕНШЕЛЬ.
— — — Чей-же не будеш соромити ся своєї доньки!
ГЕНШЛЕВА.
Хто-ж се каже, що? — Мінї се байдуже! — Ти сам сього хочеш, аби мене обсуджували. Настаєш на се!
До дитини грубо.
На маєш, пий молоко! А потім гони.
Берта пє.
ГЕНШЕЛЬ.
Вічно так буде?
