Цю сторінку схвалено
ГЕНШЛЕВА.
Як я умру, ожениш ся з нею?
ГЕНШЕЛЬ.
Не питай так по дурному!
ГЕНШЛЕВА.
Так, чи нї?
ГЕНШЕЛЬ.
З Ганною?
Жартом.
А вжеж!
ГЕНШЛЕВА.
Говори поважно!
ГЕНШЕЛЬ.
Ну, чуєте, пане Зібенгар? Що се має значити? Алеж ти не умреш!
ГЕНШЛЕВА.
Але якби я таки умерла?
ГЕНШЕЛЬ.
То і тодї не оженю ся з нею. Ну бачиш! Тепер вже знаєш? Ну, то кінець?
ГЕНШЛЕВА.
Можеш мінї се приречи?
ГЕНШЕЛЬ.
Що такого?
ГЕНШЛЕВА.
Що, не ожениш ся із сею дївчиною?
ГЕНШЕЛЬ.
А чому-ж би не приречи?
