Цю сторінку схвалено
ГЕНШЛЕВА.
Буде се знов немало коштувати!
ЗІБЕНГАР
відходить коритарем до пивницї на лїво.
Лише смерть нїщо не коштує!
ГЕНШЕЛЬ.
Він має тепер також богато клопотів на голові.
ГЕНШЛЕВА.
Що-ж він може хотїти від тебе, тату?
ГЕНШЕЛЬ.
Ет, нїщо. Зрештою — почую.
ГЕНШЛЕВА.
Коби лише не хотїв знов гроший.
ГЕНШЕЛЬ.
Не плети дурниць, мамо.
ГЕНШЛЕВА.
Ба — як вже не мають нїчого, то пощо панї носить капелюхи по чотири таляри?
ГЕНШЕЛЬ.
От, замкни рот! Чи питає тебе хто про те? Встроми свій ніс у дїжку з тїстом, але не мішай ся до иньших. Не легко то утримати такий дім! За вісїм недїль у роцї капне щось, а потім крути-верти!…
ГАУФЕ.
В додатку іще вибудував сей новий дім.
