Цю сторінку схвалено
ГЕНШЛЕВА.
Тату! Але бо ти за добрий, за богато довіряєш людям.
ҐРУНЕРТ
сїдає при столї та пише рецепту.
Запишу щось для коня.
ГЕНШЛЕВА.
Ну, як би нам іще каштан мав здохнути! Але Пан Біг вже хиба не допустить сього.
ГЕНШЕЛЬ
наставляє Ганнї ногу.
Ходи сюда, стягни мінї чоботи! Алеж то віяло нам сюда з Фрайбурґа. Люди кажуть, що зірвало дах з церкви в долїшнім кінцї села геть до половини.
До Ганни.
Алеж то капарить! Стягнеш вже раз?!
ГЕНШЛЕВА
до Ганни.
Я не знаю, що ти навіть сього не навчиш ся.
ГАННА
здоймає один чобіт, кладе його на боцї, потім бере за другий.
ГЕНШЕЛЬ.
Тихо, мамо і ти не зробила би лїпше.
ГАННА
здоймає другий чобіт, кладе його на боцї, потім злобно до Геншля.
Ви привезли мінї фартушок?
