Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/113

Цю сторінку схвалено

зубами за ріг стола, в'їсть ся в нього та піднесе стіл в гору, так що не перевернеть ся на ньому анї одна чарочка з горівкою. Аби йому лише прийшло що до голови, можу вас впевнити, що лежимо за хвилину всї на дворі.

Геншель викинув Гауфе, та сам вертаєть ся.
ГЕНШЕЛЬ,
сїдає серед загальної тишини.

Той ґбур не дає мінї анї хвилини спокою!

ПЕРШИЙ ОГНЕВИЙ СТОРОЖ
виходить з кімнати, у якій стоїть білярд; пє при шинковім столї чарку горівки.

Я хотїв би заплатити! Лїпше забрати ся. А то можна би вилетїти іще також.

ВЕРМЕЛЬСКІРХ.

Ет, що! Випийте іще шклянку пива! Сього іще бракувало. Зрештою я тут іще пан.

ВАЛЬТЕР.

Слухай-но Геншель! Коли ти так будеш робити, як станеш ґаздою на місци Вермельскірха і засядеш тут за столом, то можу тобі сказати, що не утримаєш в сей спосіб богато гостий.

ГЕНШЕЛЬ.

На таких гостях не залежить мінї.

ВАЛЬТЕР.

Годї буде перебирати. Гауфе не платить також пустими грішми.

ГЕНШЕЛЬ.

Про мене може платити чим хоче! Але тепер кажу тобі іще раз: Не виїзди мінї більше