Цю сторінку схвалено
ЮРКО
не запримічує Геншля.
Але-ж я нїколи не подумав би собі, той дурак пє одну шклянку за одною, якби нїчого справдї. Прошу іще раз пива, панно Франю, лише на віру. Є нас пятьох людий!
ФРАНЯ
бере Берту на руки. Йде з дитиною за шинковий стіл.
Берта не позволює. Не можу тепер.
ЮРКО.
Що бачу, майстре Геншель, ви також тут!
ГЕНШЕЛЬ.
не замічує Юрка, до Гільдебранта:
На здоровлє Гільдебрант!
Тручають ся шклянками та пють.
ФАБІҐ
до Юрка, що збентежений троха кладе на однім столї свою папіроску.
Скажіть-но, Юрку, чи умієте чарувати?
ЮРКО.
Розумієть ся! Чого-ж ви питаєте ся?
ФАБІҐ.
Ви щезли були перед хвилею як камфора.
ЮРКО.
Бачите, пощо мінї іще зачіпати ся? Я не терплю ся із Зібенгаром на очі.
ФАБІҐ
замахуєть ся, якби хотїв дати пощочину.
Люди говорють, що побив троха.
