Чи вони її отроїли, сього не знаю, я не був при сїм. Але природне се не було! Вона була здорова жінка, могла жити іще яких трицять років!
Що вона була здорова, се я можу посьвідчити. Свою сестру буду хиба добре знати. Вона стояла їм на перепонї, тому спрятали її.
Хто з панів позволить табаки?
Мої панове, ви йдете чи не за далеко. Придивіть ся ви раз сьому чоловікови. Вчера пізно у вечері сидїв тут іще. Зітхав так тяжко, кажу вам — — — що аж мінї було його жаль.
Нечисте сумлїнє гризе його.
О дайте мінї спокій з Геншлем. Я маю вже його по шию. Ми оба покінчили вже давно із собою.
Алеж нї, пан Зібенгар має рацію, шкода сього чоловіка.
Він може собі говорити як хоче, про мене. Але що я маю гадати про Геншля… сього не потрібує мінї нїхто казати.
